ЛОХИНА vaccinium corymbosum

ЛОХИНА (vaccinium corymbosum)

Рослина відноситься до розділу Cyanococcus роду Vaccinium. Солодка крупноплідна ягода (діаметром до 1, 6 см). У народі її називають п'яниця, голубиця, гонобобель, буяхи або великоплідна американська чорниця. Відрізнити лохину від схожої на вигляд чорниці легко, розрізавши ягоду навпіл. У лохини світло-зелена середина, в той час, як у чорниці червона або фіолетова. На відміну від чорниці, ягоди лохини ніжніші на смак.

Лохина росте на кущах розміром від 10 см до 4 м заввишки. У виробництві нижчі кущі лохини мають назву «лохина низькоросла» або ж «дика». Високі кущі відомі, як «лохина високоросла».

Росте рослина у волинських лісах невеликими кущами на торфовиськах, часто поміж чорницею. Ягоди чорно-сизі, вдвічі більші за чорниці та ніжніші на смак. Лохину, зазвичай, збирали вручну. 

Ягоди достигають в період з травня по серпень. Кущі починають плодоносити на третій рік. Період збору ягід триває з кінця червня до кінця серпня. Спочатку дає кілька ягід, а з кожним роком все більше. Лохина дає врожай до 30 років.

Лохина належить до вересових культур, а всім вересовим культурам потрібен кислий субстрат. Отже грунт обов'язково повиннен бути кислим (у природі – це ґрунти з соснового лісу, в магазині – ґрунт для азалій)! Грунтову суміш можна створити, використовуючи кислий торф, кору, тирсу, листя. Для підкислення можна використовувати оцет, лимонну кислоту, сірку. В низинах лохину краще не садити, щоб надлишок вологи не заподіяв шкоду корінню. Якщо в грунті мало кисню, то коріння відмирають, загнивають. До того ж в низинних місцях скупчується холодне повітря під час заморозків навесні.

Існує більше сотні різноманітних сортів, виведених, в тому числі і для вирощування в промислових масштабах.